Поточний № 4 (1431)

29.03.2024

Шановні читачі! Ми потребуємо вашої підтримки!

Dear readers! We need your support!

Про весну, ціни…


20.02.2014

… надмірне захоплення соняшником тощо йшлося на нараді з питань підготовки комплексу весняно-польових робіт, що відбулася в Дніпропетровському інституті сільського господарства Степової зони чотирнадцятого лютого. Вчені, ґрунтознавці, економісти, аграрії разом із ведучим, заступником міністра Мінагрополітики України Валерієм Давиденком детально розглянули найважливіші питання продовольчої безпеки держави, забезпечення аграрного експортного потенціалу 2014 року, покращення економічного клімату держави. Йшлося і про те, як зберегти українські ґрунти від засилля соняшнику та втримати картоплю і цибулю в доступних звичайному українцю цінових межах.
За даними, що їх навів Валерій Давиденко, торік зовнішній обіг продукції українських аграріїв склав близько 26 мільярдів доларів, що дорівнює 18 % загального експорту України. Та є і складнощі - восени через несриятливі погодні умови озимої пшениці порівняно з попереднім роком посіяно менше на 300 тисяч гектарів, жита – на 100 тисяч. Тому цього року більший вал зерна можна отримати виключно завдяки своєчасному підживленню озимих посівів, доброму посівному матеріалу ярих культур, який вже підготовлений, та найоптимальнішими строками весняно-польових робіт.

ОЧІКУВАННЯ ВІД НАРАДИ
Певно ж, вони доволі різнопланові і залежать від фаху і роду діяльності учасників. От що повідомив «Сільським новинам» директор Донецької філії Інституту охорони ґрунтів Захар Краснов:
- Досліджуємо вміст гумусу в ґрунтах, радимо товаровиробникам, як зберегти родючість, як спланувати сівозміни і живлення. Розробляємо стратегію і тактику поведінки хліборобів, беручи за основу не якнайшвидшу вигоду, а добрі результати праці на роки і десятиліття. Сподіваємося на тенденції покращення такої взаємодії.
А начальник райуправління агропромислового розвитку Нікопольської РДА Володимир Марченков очікує на таку допомогу землеробам:
- Дуже змінилися погодні умови. Торік сіяли в листопаді, чого раніше не бувало. І стан озимини, якої посіяно 45 тисяч гектарів, що найбільше серед районів Дніпропетровщини, хороший. Деякі господарства розпочали її підживлення ще до Нового року, це експеримент, звичайно. Наука має підказати нам дії в нових умовах, спрогнозувати всі необхідні заходи для отримання гарного урожаю.

СОНЯШНИК ПУСТИТЬ ПО СВІТУ З ТОРБОЮ…
Поза сумнівом, найемоційнішою на нараді була доповідь академіка – секретаря відділу рослинництва Національної академії наук України Олександра Іващенка:
- Розораність земель України – одна з найвищих у світі! До того ж ставлення до ґрунтів у нас здебільшого споживацьке, бо за 20 останніх років вміст гумусу в них упав аж на піввідсотка. Беремо від землі більше, ніж даємо їй, але плануємо взяти іще більше… Хіба це можливо? Так можна втратити все! Сьогоднішнє надмірне захоплення соняхом може привести лише до повного виснаження ґрунтів. Замість нього пропонуємо висівати сою, ріпак, сафлор, льон олійний, нут, сорго, гірчицю тощо. Ці культури не поступаються соняшнику в економічному плані, але не так виснажують землю.
Ми повинні перевести сільське господарство на якісно новий рівень, щоб зберегти наші ґрунти майбутнім поколінням. Для цього треба більшу увагу приділяти власним сортам і гібридам насіння, які не поступаються іноземним, але більш пристосовані до наших кліматичних умов. Ще одне – пар без органіки це мінус дві тонни гумусу на гектар щороку. Органічні добрива є найпростішим шляхом до збереження родючості українських чорноземів, тому раджу не вигадувати велосипед, а діяти, розвивати тваринництво.

ПОТРІБНІ ЗМІНИ
Про необхідність більш виваженої державної політики у ставленні аграріїв до землі йшлося і у виступі в. о. директора Інституту сільського господарства Степової зони НААН Анатолія Черенкова. Підтримав він і висловлене застереження проти засилля соняшнику на полях:
- Так склалася ситуація, що озима пшениця разом із соняхом стали основними культурами у Степовій зоні України. Але варто знати усім, що кожен його гектар щороку виносить 125 кілограмів діючої речовини азоту і фосфору! І цю втрату неодмінно треба поповнювати. З іншого боку необхідно уважно підходити до мінерального живлення. Озимину підживляти треба по мерзлоталому ґрунті, не затягувати цю операцію. Встановлено також, що запізнення із сівбою ярих культур на 5–10 днів дає зниження урожайності на 10–20 відсотків, а затримка на 10–20 днів забирає вже 15–30 відсотків урожаю.
Доводиться констатувати, що вперше за 50 років ми мали такі аномальні погодні умови восени. Відхилення температури від середньомісячної норми становили у вересні мінус 1-7 градуси, у жовтні мінус 0-6 і у листопаді аж плюс 3-4 градуси. На весну ми прогнозуємо відновлення вегетації рослин приблизно на 23 березня. А загалом повториться ситуація останніх років, зима дуже стрімко перейде в літо. Тому аграріям треба робити все також швидко.

ВЖЕ Є ПОСУШЛИВИЙ СТЕП…
Глобальне потепління, що спостерігається в усьому світі, принесло Україні свої негативні наслідки. Про це розповіла директор Регіонального інституту зрошення (Херсон) Раїса Вожегова:
- Середньодобова температура на Півдні України, особливо у липні та серпні, зросла на 2 градуси. Тому там альтернативи краплинному зрошенню просто немає. Досліди показують, що зрошуваний гектар пшениці може дати додатково до 40 центнерів з гектара, кукурудзи – до 90 центнерів, томатів – до 700 центнерів тощо, інші культури – до третини урожайності. Аномально висока температура зумовлює додання до трьох кліматичних зон України – Полісся, Лісостепу і Степу – і зону Посушливого Степу. Її контури вже визначені, це деякі райони Криму, Миколаївської, Херсонської, Одеської та Запорізької областей. Таке виокремлення необхідне в першу чергу для того, щоб відшкодовувати електроенергію, витрачену на полив рослин, за більш низькими тарифами.
Присутні на нараді фахівці НААН України підтримали цю ідею, тож вона буде детально розглянута науковцями академії.

КАРТОПЛЯ КОШТУЄ, ЯК ЦУКОР…
Звучала на нараді і стурбованість щодо ситуації в Дніпропетровській, Херсонській, Донецькій, Луганській та інших областях, коли ціна картоплі, цибулі тощо росте, мов на добрих дріжджах. Як зазначив директор Департаменту цінової політики Мінагрополітики Олександр Куць, підстав для цього немає:
- Від часу збору урожаю вартість кілограма цибулі в деяких областях Степу України збільшилася на 260 %, картоплі – на 230%. В той же час на Волині, в Чернігівській області ціна картоплі знаходиться на рівні трьох гривень. Причини таких перекосів відомі - з осені недостатньо заповнені діючі овочесховища, нестача нових, велика вартість торгового місця на ринках тощо. У Дніпропетровській області, наприклад, зафіксований випадок, коли за одне місце продавцеві картоплі доводиться платити 140 гривень за добу! Це пряме здирництво, яке лягає на плечі дніпропетровців. Необхідні прямі договори між виробниками і споживачами, більш прискіплива увага Антимонопольного комітету України, Держінспекції по контролю за цінами тощо до цієї переважно рукотворної проблеми.
Заступник міністра Валерій Давиденко доручив керівнику Департамента агропромислового розвитку Дніпропетровської області Вадиму Удовицькому та його колегам з інших областей докласти всіх зусиль для насичення місцевих ринків картоплею і суттєвого зниження цін на неї. Обговорювалася і проблема з довготривалою реєстрацією договорів оренди землі. Але для її вирішення треба внести зміни до Податкового кодексу України. Необхідно також дозволити Міндоходів нараховувати податки на підставі довідок сільських рад про оренду землі. Щоб орендарі не перебували, як кажуть, між небом і землею через недолугі вимоги похапцем схваленого законодавства. Втім, у парламентарів давно мають дійти руки до цієї проблеми, та поки що у них на черзі, поза сумнівом, проблеми політичного характеру.

КИТАЙЦІ НЕ ЗАБЕРУТЬ НАШІ ЗЕМЛІ?
Як відомо, минулої осені в Україні лунали повідомлення про велику увагу китайських бізнесменів до українських чорноземів. У Дніпропетровщині на запрошення керівників області теж побувала китайська делегація, проведені перемовини щодо спільного використання орних земель південних районів за допомогою зрошення. А ось що повідомив «Сільським новинам» Валерій Давиденко про сьогоднішню співпрацю між сторонами:
- Україна вже вийшла на зерновий ринок Китаю. Китайці відмовилися навіть від 500 тисяч тонн кукурудзи США на користь нашої. Це дуже великий ринок, ми зацікавлені в розвитку партнерських стосунків. Та перемовин щодо спільного використання української землі Мінагрополітики не веде. Вважаю, ми самі справимося з усіма викликами часу. Але треба розуміти, що половина наших орних земель використовується нерезидентами України. А в декого з них свій погляд на розвиток територій. До цих питань треба дуже уважно ставитися.
Безперечно, в таких несподіваних проектах для українців є ризик втрати не лише робочих місць та орних земель, а й навіть цілих територій. У Північній Африці, наприклад, Китай орендує кількасот тисяч гектарів, на яких вже працюють виключно його громадяни. Тому в Україні і Дніпропетровській області, де дві третини сільського населення не має роботи, ставитися до подібних проектів, як зазначив заступник міністра, варто надзвичайно прискіпливо.
Вочевидь, питання можливої (або неможливої) співпраці необхідно вирішити і на законодавчому рівні. Щоб у погоні за прибутком окремих неукраїнських резидентів не втратити наше найбільше національне багатство – орні землі, які згідно зі статтею 14 Конституції України, «перебувають під особливою охороною держави». Практика показує, що механізму контролю такої особливої охорони немає. Як досі немає і механізму контролю за збереженням грунтів, про що йшлося на нараді…
Втім, ці та інші названі нарадою питання вирішуватиме вже майбутній уряд України. А ще добре було б, якби і на місцях влада була не розпорошеною надвоє – адміністрації і ради, а єдиним виборним органом, який конкретно відповідав би за всі рішення, в т. ч. і земельні. Та це, погодьтеся, вже питання зміни системи управління.

Григорій МИКОЛАЙЧУК.Фото Яни ОЛЕКСЮК.