Поточний № 4 (1431)

28.03.2024

Шановні читачі! Ми потребуємо вашої підтримки!

Dear readers! We need your support!

Чи можна запобігти гіпертензивному кризу?


12.06.2013

Гіпертензивний криз (раніше називали гіпертонічний криз) - це раптове значне підвищення артеріального тиску (АТ) крові, яке майже завжди супроводжується неприємними симптомами з боку серцево-судинної системи, головного мозку та нервової системи. Тяжкий гіпертензивний криз може бути причиною таких ускладнень як інфаркт міокарда чи інсульт. Криз представляє пряму чи потенційну загрозу життю хворого.

ПЕРЕДУСІМ будьте уважними до себе і регулярно виживайте антигіпертензивні препарати, призначені лікарем.
Нині з`явилося багато фармпрепаратів, які знижують АТ крові. Але найновіші і найдорожчі препарати не завжди будуть найкращі та найефективніші конкретно для вас. Антигіпертензивний препарат, ефективний для одного хворого, може не дати такого ефекту в іншого хворого. Тому не доцільно займатись самолікуванням чи вживати препарат за порадою знайомого, якому він допоміг. Краще звернутись до лікаря. Важливе значення має також поєднання ліків, які посилюють одне одного в половинних дозах і не проявляють побічної дії.
Індивідуально для вас лікар призначить ліки, з урахуванням наявності інших ваших хвороб і ліків, які ви вживаєте. Є ліки, які можуть знижувати ефективність антигіпертензивних препаратів. Лікар врахує і стадію вашого захворювання. Якщо у вас АГ ІІ стадії, то може бути призначений один препарат, який нормалізує АТ крові, а при АГ ІІІ стадії швидше за все для цього знадобляться вже 2-3 препарати.
Якщо через 7 днів АТ крові у разі АГ ІІ стадії не знизився нижче 140/90, то, значить, першої дози препарату було недостатньо, і вона може бути за призначенням лікаря збільшена. Після цього хворий продовжує спостереження за АТ крові наступні 5-7 днів, на основі цих даних робиться певний висновок про подальше лікування. Таким чином підбирається оптимальний препарат і доза для нормалізації показників тиску та загального самопочуття.
У разі АГ ІІІ стадії АТ крові не можна різко знижувати, щоб не погіршилось самопочуття. Варто зупинитися на показниках 160/100-150/90. Лише через декілька місяців після консультації в лікаря АТ крові можна буде знижувати до 140/90 мм рт. ст.
Увага: якщо ви не вживаєте призначені лікарем антигіпертензивні ліки, то ризикуєте «заробити» гіпертензивний криз з неприємними, іноді з трагічними наслідками. Здоров`я не чуже, а ваше, а воно - найдорожча цінність. Не пропускайте жодного прийому ліків!
Для багатьох антигіпертезивних препаратів є характерним «синдром відміни»: коли ви перестаєте вживати цей препарат, то АТ крові може піднятись до високого рівня.

Найчастіші причини виникнення гіпертонічного кризу:
1. Хворий з АГ самовільно припиняє прийом антигіпертензивних ліків, чи не стежить за їх ефективністю і не вважає за потрібне порадитись з лікарем, коли АТ крові продовжує залишатись значно підвищеним.
2. Стресові ситуації, фізичне чи психоемоційне перевантаження.
3. Надмірне вживання кухонної солі, алкоголю, переїдання.
4. Зміна погоди і магніті бурі.
5. Інфекційні захворювання (грип, гостра респіраторна вірусна інфекція тощо).

Основні ознаки розвитку гіпертензивного кризу (ГК)
Раптове, значне підвищення АТ крові.
Прямого зв`язку між ступенем підвищення АТ крові і силою проявів ГК немає. Передусім враховується інтенсивність (вираженість) проявів ГК з боку голови, серця і нервової системи.
Зокрема хворі можуть скаржитись на сильний головний біль, нудоту, інколи блювання, порушення зору - мерехтіння «мушок» перед очима, двоїння в очах тощо. Можливі відчуття оніміння рук, обличчя, зниження чутливості у ділянці обличчя, губ, язика, відчуття повзання мурашок, слабкість у руках.
У ділянці серця можуть з`являтись стискаючий чи давлячий біль, посилене серцебиття, відчуття перебоїв ритму, можлива поява задухи.
Неврологічні скарги: тремор (тремтіння) рук, відчуття страху, подразливість, пітливість, відчуття жару, спрага тощо.
Кризи можуть бути ускладненими або неускладненими.
Ускладнені гіпертензивні кризи розвиваються швидко з наростанням інтенсивності проявів з боку серця і мозку. Останнє може бути незворотним (інфаркт міокарда, інсульт) або зворотним (стенокардія, аритмія). Такі ГК загрозливі для життя і потребують зниження АТ крові в короткий проміжок часу: від кількох хвилин до однієї години.
Неускладнені ГК характеризуються частіше поступовим розвитком клінічних проявів протягом декількох годин чи діб без ознак гострого і прогресуючого ураження серця і мозку.
Проте вони становлять потенційну загрозу для життя, оскільки несвоєчасне надання допомоги може призвести до ускладнень і навіть смерті. Підвищення АТ крові до 240/140 мм рт.ст, навіть у разі відсутності скарг, розцінюється як гіпертензивний криз, оскільки є небезпечним.

Що потрібно зробити у разі появи ознак гіпертензивного кризу?
1. Прийняти під язик 5 крапель фармадипіну, чи таблетку ніфедипину (фенігидину) або каптоприлу під язик.
2. У разі стискаючого чи давлячого болю в ділянці серця чи за грудиною прийняти під язик таблетку нітрогліцерину.
3. Негайно викликати швидку допомогу, лікар якої зробить ін`єкцію ліків для зниження АТ крові і поліпшення самопочуття.
З урахуванням інтенсивності й особливостей клінічних проявів ГК лікар після надання невідкладної меддопомоги за показаннями госпіталізує хворого в кардіологічне чи неврологічне відділення лікарні.
У разі ознак чи підозри інфаркту міокарда чи інсульту, що раніше госпіталізується хворий, то кращі будуть результати стаціонарного лікування.

Олександр ПАЩЕНКО, кардіолог.