Поточний № 40 (1377)

19.10.2021

Шановні читачі! Ми потребуємо вашої підтримки!

Dear readers! We need your support!

Команда працює на результат


09.06.2021

За роки свого існування вчені Інституту зернових культур зареєстрували понад 300 комерційних гібридів кукурудзи, значну кількість сортів і гібридів соргових культур, сої, гороху, багаторічних трав, озимої пшениці, ячменю, вівса, сочевиці, чини тощо. Цей успіх став можливим завдяки сумлінній праці великої групи селекціонерів під керівництвом академіка Бориса Дзюбецького. Серед його талановитих учнів – директор Державної установи Інститут зернових культур, доктор сільськогосподарських наук, член-кореспондент НААН Владислав Черчель, який у квітні відзначив своє 50-ліття.  Що сьогодні хвилює аграрну науку – про це наша розмова.
– Владиславе Юрійовичу, 50 років – визначний етап життя кожної людини. Особисто для Вас чим ця дата знаменна? 
– Напевно ж, любов до землі мені передалася від моїх пращурів. Технічна революція спонукала моїх батьків переїхати із сільського району до промислового Кривого Рогу. Мій тато, Юрій Григорович, після навчання у гірничо-рудному інституті працював енергетиком Центрального гірничо-збагачувального комбінату. Деякий час паралельно займався і наукою, навіть мав наукові публікації. Саме йому завдячую у виборі свого майбутнього фаху, оскільки до останнього визначався між агрономією та історією. На що тоді батько сказав: «Агрономія – це твоє. У крайньому разі без хліба не залишишся». Моїми найулюбленішими предметами у школі були біологія, література, історія, географія. 
– А наскільки насиченим було ваше студентське життя? 
– У 1989 році вступив до Дніпропетровського сільгоспінституту, а у 1993-му завершив навчання вже в агроуніверситеті, отримавши диплом з відзнакою. Досить насичені подіями студентські роки, схильність до наукової роботи визначили мою подальшу долю. Відпрацювавши кілька місяців у радгоспі ім. К. Лібкнехта, який, власне, і направляв мене на навчання, побачив, що колективні господарства руйнуються, на їхньому місці створюються фермерські господарства. У радгоспі подякували за роботу і відпустили мене у «вільне плавання». Якраз на той час йшов набір до аспірантури Інституту.  Бажання отримати нові знання у мене було велике. Вже у березні 1997-го року навчання закінчилось, і менше, ніж за рік, у лютому 1998-го, захистив кандидатську дисертацію. З того часу і розпочалася моя робота в Інституті зернових культур – від лаборанта і завідувача лабораторії до заступника директора і директора. 
– Чимало Ваших колег пішли шукати щастя в комерційні насінницькі структури, спокусившись на більші зарплати, кращі умови праці. Чи надходили Вам такі пропозиції?
– Можливо, на те були свої поважні причини, і кожен сам вправі обирати свій шлях. Мене теж неодноразово запрошували у різні структури. Завдяки мудрим і виваженим словам мого наставника Бориса Володимировича Дзюбецького мені доля подарувала шанс працювати поруч зі своїми колегами в атмосфері взаємоповаги, яка дає свої результати у селекції. Ще одним своїм наставником вважаю викладачку агроуніверситету, керівницю моєї дипломної роботи Надію Іванівну Ковалевську, яка  відкрила мені шлях у науку.
– Яким чином вплинула цьогорічна холодна весна на проведення польових робіт та вегетацію рослин?
– За останні 60 років подібні умови спостерігалися у 1980-му, 1981-му, 1987-му, 1995-му, 2011-му, 2014-му роках. За таких умов комплекс весняних польових робіт проходить у стислі строки. Лише наприкінці березня погодні умови дозволили вийти у поле – сівба ранніх ярових культур проходила в екстремальних умовах. Пізня метеорологічна весна скорочує вегетаційний період. 
– Які чинники, на вашу думку, вплинули на різкий стрибок цін на зернові і технічні культури?
–  Вважаю, що тут – кілька причин. Перш за все, на цінову політики вплинула пандемія. Країни почали запасатися зерном, яке може зберігатися впродовж тривалого часу. Хочу сказати, що ми ввійшли у затяжний період високих цін. Для сільгоспвиробників – це добре, для споживачів – погано. Але це реалії.
– Після того, як два роки тому була ліквідоване Мінагрополітики, а у Дніпропетровській області – обласне управління АПК, Інститут зернових культур став чи не єдиним інформаційним аграрним центром. Наскільки це додало Вам роботи?
– В Україні не так багато наукових осередків, які відстежують поточну ситуацію на полях. І в такі складні часи установи НААН підставляють плече та висвітлюють інформацію щодо стану в аграрних галузях регіонів. Напевно ж, рішення про ліквідацію аграрного міністерства було помилковим кроком для країни, яка отримує 40-45 відсотків валютних надходжень саме від АПК. Наш Інститут співпрацює з Дніпропетровською ОДА у питаннях розбудови аграрного сектора економіки. Ми щорічно проводимо семінари, наради, навчання, Дні поля з науковим супроводом. 
– Де беруться нові ідеї і народжуються нові гібриди? 
– Незважаючи на низький рівень фінансування, селекційна наука просувається тільки за рахунок коштів, зароблених Інститутом. Багато зусиль для цього докладає академік Дзюбецький, генератор ідей та основний конструктор гібридів. Сформовано потужний колектив науковців, які вносять свою важливу частку у розвиток аграрної науки. Щорічно у нас випробовується 20-25 тис. нових гібридів, з яких обирається близько 10-ти гібридів для подальшого впровадження у виробництво. У селекційних підрозділах працює наш корифей з первинного насінництва – Олексій Петрович Олізько. 
З метою реклами наших гібридів ми закладаємо чимало демонстраційних розсадників у мережі НААН. Наші партнери теж докладають зусиллля з рекламування селекційних досягнень Інституту. Зокрема, компанії «Рост Агро», ТОВ «АПК «Маїс», ТОВ «Агросфера» та ін.
Статистичний розрахунок за ліцензійними угодами вказує, що сьогодні близько 20-25% українських чорноземів засівається гібридами дніпровської селекції. Наші гібриди представлені й у Білорусі, Казахстані, Узбекистані. Гібриди кукурудзи вітчизняної селекції досить непогано конкурують з іноземними. Показовим у цьому плані був минулий рік, коли в умовах посухи наші гібриди вистояли і показали непоганий результат за основними господарськими ознаками. Хочу відзначити і позитивний момент діяльності іноземних насінницьких компаній, які не лише впроваджують свій продукт в Україні, а й допомагають у співпраці реалізовувати програму збільшення валових зборів зерна в країні завдяки створеному конкурентному середовищу. У 2019 році аграрії зібрали 75 млн. тонн зерна. 
Візитівка інституту – якісні  і відомі гібриди зернового напрямку, серед яких слід згадати гібрид ДН Пивиха, що впроваджений на ланах України, Білорусі, Казахстану. Особливий ранньостиглий гібрид південного екотипу, що введено у виробництво ще у 2009 році, – Почаївський 190 МВ. Перший простий гібрид серед ранньостиглої групи. За стресових умов на мінімальному живленні такі генотипи формують 4-5 тонн зерна з гектара при збиранні у серпні, що дає можливості їх використовувати як попередник для озимої пшениці. 
Гібрид ДБ Хотин  - лідер за поширеністю серед інститутського сортименту, створений у співпраці з Буковинською державною сільськогосподарською дослідною станцією, доволі стабільний за роками, достатньо холодостійкий.  Цим  гібридом вирішена «сакральна»  проблема для вітчизняних гібридів кукурудзи – низький показник вологості зерна під час збирання. Новий, але вже відомий гібрид кукурудзи ДН Галатея, що поширирений на площі понад 50 тис. гектарів, теж характеризується доброю вологовіддачею зерна при дозріванні, поєднану з відмінною посухостійкістю. На заміну популярному гібриду Моніка 350 МВ прийшли середньостиглі – ДН Бурштин, ДН Аджамка, ДН Булат, ДН Сармат. Сподіваюся, вони будуть гідно оцінені споживачами, як і  нові гібриди: ДН Атлант, ДН Астра, ДН Зоряна, ДН Деметра, а також середньопізні – ДН Олена, ДН Софія, ДН Назар, ДН Рава та ДН Марго. 
Україна – молода держава. Упевнений, що українці зможуть подолати всі перепони на тернистому шляху становлення суверенітету та сформувати потужну розвинуту державу, найкращу серед країн Європи. Адже ми, нащадки козаків і просвітленої стародавньої Русі, завжди були на форпості політики, науки та несли світу культуру і прогрес у переможному алюрі.
Записав Олексій ГУДЕНКО.
На знімку: Урочиста церемонія вручення дипломів та нагрудних знаків лауреатам Державної премії України в галузі науки і техніки 2020 року.
 
РЕКЛАМА
ДЕРЖАВНА УСТАНОВА ІНСТИТУТ ЗЕРНОВИХ КУЛЬТУР НААН
ПРОПОНУЄ ЯКІСНЕ НАСІННЯ КУКУРУДЗИ ВИСОКИХ РЕПРОДУКЦІЙ
Ранньостиглі гібриди (ФАО 150–190) ДН Пивиха, ДЗ Латориця, ДН Нур. 
Середньоранні гібриди (ФАО 200–290) ДН Зоряна, ДН Славиця, ДН Хортиця, 
ДН Астра, ДН Відрада, ДН Варта, ДН Страйд,  ДБ Хотин.
Середньостиглі гібриди (ФАО 300–390)  
ДН Бурштин, ДН Аджамка, ДН Аквозор, ДН Тала, ДН Сармат,  ДН Деметра. 
Середньопізні гібриди (ФАО понад 400) ДН Олена, ДН Назар, ДН Рава.
З виробниками насіння першого покоління укладаємо ліцензійні договори. 
Вчені-технологи Інституту надають науково-практичні поради з особливостей 
вирощування гібридів кукурудзи та інших сільськогосподарських культур.  
Також пропонуємо високоякісне насіння ячменю ярого (Адапт, Сталкер), 
ячменю озимого (Достойний, Дев’ятий вал), гороху (Царевич), пшениці озимої 
(Благодарка одеська, Нива одеська, Розкішна, Житниця одеська, Мудрість одеська). 
З ПИТАНЬ ПРИДБАННЯ НАСІННЯ ЗВЕРТАЙТЕСЯ ЗА АДРЕСОЮ: 
49009, м. Дніпро, вул. Володимира Вернадського, 14.  Тел. (0562) 36-26-18, 
(067) 456-08-77. E-mail: inst1930@gmail.com  www.market.institut-zerna.com