Поточний № 16 (1426)

10.12.2023

Шановні читачі! Ми потребуємо вашої підтримки!

Dear readers! We need your support!

Нестор Махно – революціонер, народний герой, українець з великої літери


05.09.2023

Український кризовий медіа-центр зібрав істориків, аби в колі фахівців розібрати особистість Нестора Махна, його місце в літописі країни і досвід військових перемог. Чи можна цей досвід використовувати у російсько-українській війні? 
Зі слів завідувача кафедри історії та археології Маріупольського державного університету Володимира Романцова, свого часу збройні формування, очолювані Махном, протягом 1919 року тричі виганяли денікінців з Маріуполя. Для цього була потрібна зброя, і для того, щоб її отримати, Махно іноді ситуативно вступав у союзні стосунки із більшовиками. Однак, хоча він і вважав себе революціонером, ідейна лінія з більшовиками у Махна все ж була протилежна. 
Революційна повстанська армія України була єдиним українським військом двадцятого століття, яке вело успішні бойові дії на території сучасної Росії – Курщини, Бєлгородщини, Донської області, Поволжі, тій самій Кубані. На цьому наголосив доцент кафедри українознавства Національного університету «Запорізька політехніка», докторант Запорізького національного університету Володимир Чоп. 
«У 1921 році її підрозділ – Кавказька повстанська армія на чолі з Маслаком більше пів року воювала на Кубані. На жаль, та війна не була переможною, але тим не менш Махно туди добрався, – сказав він. – Ця армія була надзвичайно гарно організованою. Червоних і білих ніхто так не бив, як батько Махно. І це незважаючи на те, що постачання боєприпасів завжди було великою проблемою. Чи варто сьогодні переймати той досвід? Звичайно, варто, адже це майже те саме, що і козацький досвід». 
Оцінюючи місце Нестора Махно в українській історії, Володимир Чоп зазначив, що Махно – найпопулярніший український політик двадцятого століття і в прямому значенні народний національний герой. Це підтверджує те, що ця постать – абсолютний чемпіон України по кількості фольклорних згадувань про свою особу. Прізвища Бандери, Грушевського, Петлюри, Винниченка не мали такої кількості згадувань у казках, легендах, приказках, піснях. Професор кафедри світової історії нового і новітнього часу Українського католицького університету Вадим Задунайський згадав одну з пісень, в якій є слова «Батько наш Бандера». 
«Це є данина отій глибинній традиції шанування в українському суспільстві батька від запорозького рівня до часів Нестора Івановича. Єдиним загальноукраїнського рівня Батьком, визнаним на величезній території, був саме Махно. Ті постаті, які пізніше приходили, хотіли прив’язати до символіки Батька. Тому наші противники, і в першу чергу москалі, намагаються всіляко позбавити цю постать ознак українськості», – підкреслив історик.