Перевага таких посівів у тому, що за холодної затяжної весни, коли рано посіяти неможливо, висіяне восени насіння дружно проросте; за сухої весни зимового запасу вологи достатньо для одержання ранніх і дружних сходів, а значить і ранніх овочів. Ще одна вигода: зібравши ранній урожай, на тій же ділянці можна знову посіяти овочі та ще раз їх зібрати. До того ж городник у напружені весняні дні матиме час для інших невідкладних робіт.
У ПІДЗИМОВИХ посівах добре вдаються морква (кращі сорти для цього Нантська 4 і Нантська 14), буряки (Підзимовий А-474), редиска (Рання червона, Рожево-червона з білим кінчиком), петрушка, салат, крес-салат, пастернак, кріп, пекінська капуста, шпинат, селера, часник, цибуля (насінням, сіянкою і вибірком на перо). Беруть обов’язково ранньостиглі сорти овочів. Адже якщо висіяти пізні, то овочі можуть дозріти одночасно з посадженими навесні. Насіння перед висівом не можна замочувати й обробляти стимуляторами, як ми це робимо навесні.
Висіяне під зиму насіння під впливом низьких температур загартовується, рослини, що з нього виростають, краще витримують весняні приморозки, утворюють потужну кореневу систему, а тому краще всотують вологу і поживні речовини, менше, ніж ті, що посіяні навесні, уражаються шкідниками і хворобами.
Місце для підзимових посівів має бути рівним, добре освітленим, в міру зволоженим і захищеним від північного вітру. Потрібен родючий ґрунт, який добре прогрівається. Без цих умов краще не ризикувати. Оптимально підходять для сівби ділянки з легкими суглинками або супісками. На піщаних ґрунтах насіння деяких культур вимерзає. На важких глинистих навесні паростки не можуть пробитися і гинуть від нестачі повітря, а після дощу сходи може затягти глибше.
У грунт вносять по 15-20 кг перегною на 1 кв.м., а на важких грунтах ще й таку ж кількість піску, бажано крупнозернистого. За відсутності органічних добрив можна обмежитись мінеральними, даючи по 30-35 г сечовини, суперфосфату і калійних добрив на 1 кв.м. Якщо грунт сухий, після глибокого перекопування його слід полити і вирівняти.
Грядки шириною 1,2-1,5 м розміщують з півночі на південь. За такої ширини їх зручно засівати, доглядати за рослинами і можна зробити плівкове укриття на дугах. Між грядками залишають доріжки шириною 30-40 см.
Перед самим висіванням ґрунт ретельно вирівнюють, роблять рядки глибиною близько 3-4 см та з шириною міжрядь 10-15 сантиметрів. Добрим заходом при підзимовій сівбі є мульчування рядків (смуг) перегноєм, торфом, торфокомпостом, компостованою тирсою шаром 1-2 см. Це сприяє кращому прогріванню грунту навесні під мульчею і дає змогу проводити міжрядне розпушування ще до появи паростків. При цьому проростання насіння прискорюється на 2-3 дні, сходи є більш дружними та рівними.
Насіння висівають у середині листопада, щоб воно набрякло, але не зійшло. Норма висіву - на 20-30 відсотків вища, ніж при весняній сівбі. Після замерзання грунту грядки накривають шаром (10-15 см) листя, соломи, бадиллям.
Можна сіяти і взимку в мерзлий грунт. Але готуватись до цього треба з осені. Потрібно зробити грядки, а на них борозенки глибиною 3-5 см через 10-15 см і накрити їх старою плівкою. Окремо під укриттям приготувати сухий перегній і дернову землю. Взимку грядку звільняють від снігу, знімають плівку, висівають у борозенки насіння і засипають зверху перегноєм і снігом. До насіння моркви, селери, пастернаку та інших культур, які сходять довго, можна підмішати насіння маякових культур (редиски або салату). Навесні вони швидше зійдуть, завдяки чому можна буде зробити «сліпий» обробіток грунту в міжряддях. Якщо на початку весни згребти з грядок сніг, накрити їх плівкою, то можна одержати надранню вітамінну продукцію.
Квіткові культури, посіяні під зиму, наступного року також зацвітають набагато раніше. Коли встановляться мінусові температури й земля трохи промерзне, можна приступати до підзимових посівів декоративних літників, таких, як волошка синя, гіпсофіла, годеція, дельфініум, іберис, календула, лаватера, лобулярія, маки, матіола, нігела, ешольція. Насіння сіють у борозенки, також густіше і глибше, ніж навесні, і присипають посіви торфом або компостом.
Декоративні та ягідні чагарники зазвичай вирощують із саджанців, але якщо ви вирішили посадити їх насінням, то глід шипшину, барбарис, клематиси краще сіяти восени.