Поточний № 4 (1431)

29.03.2024

Шановні читачі! Ми потребуємо вашої підтримки!

Dear readers! We need your support!

Що робити під час обстрілу?


08.07.2022

Найкраще укриття під час бойових дій – це спеціально облаштоване сховище. Але за його відсутності можна використовувати підземні станції метрополітену, цокольні та підвальні приміщення будинків, підземні паркінги та підземні переходи. Якщо ви почули сигнал повітряної тривоги, отримали повідомлення про загрозу обстрілу чи бомбардування, негайно прямуйте до укриття.
Якщо ваше житло розташоване в зоні регулярних збройних дій, потрібно зміцнити вікна (наприклад, клейкою плівкою) – це допоможе уникнути розльоту уламків скла. Закрийте вікна мішками з піском або масивними меблями.
 
Обстріл стрілецькою зброєю
У разі, якщо ви почули постріли  із стрілецької зброї, тобто з пістолетів, автоматів, гвинтівок, кулеметів, потрібно сховатися в захищеному приміщенні подалі від вікон та дверей. Це може бути ванна кімната, сходовий майданчик під’їзду. Якщо це неможливо, варто лягти, прикрившись предметами, які здатні захистити вас від уламків і куль. Дотримуйтесь «правила двох стін»: обирайте для переховування тут частину оселі, яку від зовнішнього середовища відділяє дві стіни.
На відкритій місцевості негайно лягайте на землю та закрийте голову руками. Ефективним захистом буде будь-який виступ, навіть тротуар, заглиблення в землі або канава. Укриттям також може стати бетонна сміттєва урна або сходинки. Не намагайтеся сховатися за автомобілями або кіосками: вони часто стають мішенями.
Запам’ятайте: тіло повинно бути в безпечному положенні. Згрупуйтеся, ляжте в позу ембріона. Розверніться ногами в бік стрілянини, прикривши голову руками, та відкрийте рот.
Чекайте, поки стрілянина не вщухне, а пострілів не буде впродовж бодай 5 хвилин.
 
Мінометний обстріл
Гучний свист та вибух снаряда може означати, що ви потрапили в зону артобстрілу, мінометного обстрілу або авіанальоту. Що ж робити в такій ситуації?
Якщо ви почули свист снаряда, а за 2-3 секунди – вибух, відразу падайте на землю. Закрийте руками або сумкою голову. Після вибуху першого снаряда швидко пошукайте місце, де можна сховатися. Потрібно знайти хоча б мінімально заглиблене укриття.
Для схованки підійдуть підземні переходи, метро, укриття, канава, траншея, яма, широка труба водостоку під дорогою, високий бордюр, каналізаційний люк.
Якщо обстріл застав вас у транспорті, вимагайте негайної зупинки й відбіжіть якомога далі від дороги, лягайте на землю. Закривайте долонями вуха та відкривайте рот: це врятує від контузії.
Небезпечно ховатися в під’їздах, під арками, на сходових майданчиках, у підвалах панельних будинків, біля автомобільної техніки, автозаправних станцій. Є загроза опинитись під завалом або травмуватися.
Ні в якому разі не приступайте до розбору завалів самостійно, чекайте фахівців з аварійно-рятувальної служби.
 
Артилерійський обстріл
Якщо ви почули залп запуску, бачите димний слід снаряда в повітрі вдень або спалах уночі, є ймовірність, що ви потрапили під артилерійський обстріл системами залпового вогню (наприклад, БМ-21 «Град»).
Одразу падайте на землю, закривайте руками або сумкою голову.
Перечекайте перший обстріл лежачи, а далі ховайтеся в безпечному заглибленому приміщенні. 
Вибирайте місце в кутку та недалеко від виходу для того, щоб миттєво залишити будинок у випадку попадання снаряду.
Залишайтеся в укритті мінімум 10 хвилин після завершення обстрілу, адже існує загроза його відновлення.
 
Правила поведінки в зоні бойових дій
У кризових умовах проти вас діятимуть численні фактори, зокрема емоції. Тому пам’ятайте, що в критичний момент необхідно бути зібраними й сфокусованими, не реагувати на можливі провокації. Від цього залежатиме ваша безпека. 
Радимо дослухатися таких порад: 
Завжди носіть із собою документ, що посвідчує особу. Гроші й документи тримайте в різних місцях: так у вас буде більше шансів їх зберегти.
Тримайте в кишені одягу записи про групу крові й про можливі проблеми зі здоров’ям (алергію на медичні препарати, хронічні захворювання тощо).
Намагайтеся якнайменше перебувати поза житлом і роботою без поважної причини, уникайте місць скупчення людей.
За можливості уникайте демонстрації патріотичної атрибутики: це може спровокувати агресора.
Пам’ятайте, де розташовані найближчі від оселі, роботи чи місць, які ви часто відвідуєте, сховища та укриття.
У жодному разі не повідомляйте про свої плани людям із сумнівною репутацією та малознайомим.
Не сперечайтеся з незнайомими людьми, щоб уникнути можливих провокацій.
Уникайте колон техніки й не стійте біля військових машин.
Не фотографуйте й не знімайте відео в присутності людей у військовій формі. Не намагайтеся зафіксувати їхні дії.
Не спостерігайте за ходом військових дій, ховайтеся одразу, як почуєте постріли.
Не носіть із собою зброї, не показуйте військовим нічого, що навіть за формою може нагадувати зброю.
Не підбирайте покинутої зброї або боєприпасів.
Не торкайтеся вибухонебезпечних або просто невідомих чужих речей, бо звичайні побутові предмети можуть бути заміновані. Натомість негайно повідомте про них територіальні органи ДСНС та МВС за телефонами 101 та 102.
Не носіть армійської форми, камуфльованого одягу чи одягу з шевронами. Надавайте перевагу одягу темних кольорів, що не привертає уваги. Уникайте будь-яких символів, адже вони можуть викликати непередбачувану реакцію.
 
Що робити під час артобстрілу системами залпового вогню (наприклад, «Град»)
Міноборони пояснює, сам снаряд, як і залп установки, можна помітити та завчасно зреагувати. Візуально, вдень – це димний слід від ракети, вночі – яскравий спалах.
СБУ радить організувати постійне спостереження та завчасно визначити де у разі  небезпеки можна сховатися. Після сигналу спостерігача є декілька секунд, щоб це зробити.
Ховатися краще в бомбосховищах. Якщо ні, то у підвалах або в інших заглиблених приміщеннях. Місця в них краще обирати біля несучих стін та недалеко від вікон або дверей, щоб можна було швидко вискочити,  якщо  снаряд влучить у будинок.
Якщо обстріл застав вас у наземному транспорті, негайно зупиніть його (або вимагайте цього від водія), відбігайте від дороги в протилежному напрямку від багатоповерхівок та промислових об’єктів, лягайте на землю та очима шукайте більш надійне укриття поруч з вами.
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!
Виходити із укриття треба не раніше ніж за 10 хвилин після закінчення обстрілу. Бо після залпу зазвичай ведеться корегування вогню або зміна позиції. Тож цей залп може виявитися не останнім.
 
Як зафіксувати та відшкодувати втрати майна під час війни
Після перемоги України росія буде зобов’язана сплатити репарації, щоб відновити пошкоджену інфраструктуру, а також втрачене й зруйноване майно. Пропонуємо вам низку рекомендацій, як зафіксувати втрати для подальшого відшкодування.
1. Забезпечте докази ваших прав на втрачене або пошкоджене майно.
Обов’язково зберігайте документи про права власності на майно, технічний паспорт, а також витяг щодо перебування майна у власності з Державного реєстру майнових прав на нерухоме майно (зробити це можна з сайту реєстру, а також з порталу Дія).
За можливості зробіть їхні копії, сфотографуйте їх та зберігайте в телефоні, а краще – завантажте у хмарне сховище.
2. Зафіксуйте факт пошкодження або руйнування
У разі пожежі чи аварійного стану викликайте працівників Державної служби з надзвичайних ситуацій (ДСНС) України для усунення наслідків та складання відповідного акту; 
не забудьте отримати копію цього акту;
зверніться до відповідної районної держадміністрації із заявою щодо складання акту обстеження житла або ж спробуйте скласти акт руйнування самостійно;
обов’язково зробіть фото- та відеофіксацію руйнувань;
спробуйте зібрати квитанції купівлі рухомого майна (наприклад, побутової техніки, яка була в помешканні), фото майна до і після події;
залучайте сусідів та свідків руйнування (пожежі, обстрілу тощо), зафіксуйте їхні письмові пояснення;
за наявності, зберігайте статті, фото та відео зі ЗМІ щодо цих подій.
Якщо ви знаходитесь на території ведення активних бойових дій, або якщо робота ДСНС у вашому районі ускладнена, ви можете самостійно скласти опис пошкоджень, залучивши сусідів та свідків, та зафіксувати їх з допомогою фото- та відеозйомки. Надалі це допоможе вам отримати відшкодування. 
Під час самостійного складання опису руйнувань чи пошкоджень нерухомого майна, вкажіть наступні дані:
дату проведення опису,
місто й повну адресу знаходження майна, кількість кімнат та площу помешкання,
перелік осіб, які проводять опис (ПІБ та місце проживання),
дата та стислий опис події, яка призвела до руйнування (обстріл, пожежа тощо),
опис збитку (максимально детально опишіть пошкодження конструкцій будівлі, оздоблення, меблів, електроприладів, комунікацій),
підписи та паспортні дані учасників огляду.
3. Зверніться із заявою про злочин до правоохоронних органів.
Надайте всі зібрані докази руйнування майна та обов’язково отримайте витяг щодо цієї заяви з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
4. Завантажте зібрані докази на сайт «росія ЗАПЛАТИТЬ»
Це ресурс, який був створений KSE Institute спільно з Офісом Президента України та Міністерством економіки для збору даних про злочини росії для подальшого відшкодування. Надати інформацію про руйнування та шкоду, завдану внаслідок російської агресії, може не тільки власник пошкодженого майна, а кожен охочий. 
Для того,  щоб ваші дані взяли в роботу, вони мають бути достовірні та структуровані:
у спеціальній формі вкажіть тип та назву об’єкта, місто та область, де об’єкт розташований, дату руйнування (чи завдання іншої шкоди);
завантажте фото до та після руйнування, де чітко видно об’єкт (файл не повинен перевищувати 200 мегабайтів);
в текстовому полі коротко опишіть, що саме сталося, наприклад: «Внаслідок ракетного удару повністю зруйновано будинок №28 по вулиці Шевченка. Фасад будинку повністю зруйнований. Зачепило навколишні споруди». Для порівняння, як не варто робити: «Попали в будинок №28. Там все погоріло»;
залиште контакти свідків руйнування у відповідних розділах форми.
Розробники порталу зазначають, що забезпечують конфіденційність даних та захист персональних даних свідків та осіб, що надали інформацію. Крім того, подати інформацію можна також через Telegram-бот проєкту.
5. Зберігайте зібрані дані.
Копію всіх зібраних документів, свідчень, фото та відеоматеріалів завантажте у хмарне сховище, щоб уникнути їхньої втрати.
За даними Кабінету Міністрів України, згодом інформацію про пошкоджене та зруйноване майно громадян України почнуть реєструвати у додатку «Дія».
 Держава вже створила «Фонд відновлення зруйнованого майна та інфраструктури», який буде використаний для відновлення всього, що зруйнував ворог.
У довідці використані матеріали Ксенії СЕМЕНОВОЇ, депутатки Київської міської ради.