31.03.2019
Впродовж 33 років працювала завідувачем сільського клубу та бібліотекарем. А ще була членом виборчої комісії – відповідала за виборців, які неспроможні дійти до виборчої дільниці. Пролетів час. На місці нашого клубу тепер насіннєвий склад, а я у свої 80 років тепер сама стала неспроможною прийти на виборчу дільницю. Три роки тому у мене стався інсульт. По хаті понад стінкою пройтися ще можу, а ось на виборчу дільницю, яка в чотирьох кілометрах від нашого дому, ні я, ні мій чоловік, який теж хворіє, навряд чи доберемося.
Минулої п’ятниці наша соцпрацівниця розповіла мені, що треба зробити, аби проголосувати вдома: подати заяву, написану від руки, до місцевої виборчої комісії та додати до неї довідку з медустанови, яка підтверджує постійну або тимчасову нездатність до пересування. І тоді я збагнула, що це – фантастика! Віднести заяву до виборчої комісії – нікому, взяти довідку з медустанови – ще більша проблема, оскільки жодного лікаря впродовж трьох років у мене не було. Таких неспроможних по нашому селі близько півтора десятка. Невже ми нікому не потрібні? Не хочеться вірити в це, але так воно і є. Дуже боляче це усвідомлювати.
Ганна КУЧЕРЕНКО,
с. Любомирівка, Верхньодніпровський район,
Дніпропетровська область.
Від редакції.
Вже у неділю, у день голосування 31 березня, до редакції знову зателефонувала пані Ганна і з сумом повідомила, що вона так і не змогла проголосувати. На виборчій дільниці її чоловіку сказали, що потрібна довіка від лікаря з печаткою. За словами Ганна Кучеренко, лікар відмовився приходити до хворої пацієнтки, аби засвідчити її неспроможність дійти до виборчої дільниці.
А вже за годину Ганна Миколаївна знову зателефонувала до редакції і з радістю повідомила, що члени виборчої комісії знайшли можливість приїхати до неї додому, аби жінка проголосувала. Ось так ця ситуація вирішилася.
Нам залишається лише побажати пані Ганні доброго здоров'я!
Залишить свій відгук