Шановні читачі! Ми потребуємо вашої підтримки!
Dear readers! We need your support!
НЕ СЕКРЕТ, що через низький рівень заробітної плати та відсутність умов для проживання випускники вищих навчальних закладів не поспішають їхати на роботу до сільської місцевості. Державні програми по забезпеченню молодих спеціалістів житлом, якщо й існують на папері, на практиці давно вже не діють. Самостійно ж придбати квартиру вчорашньому студентові не до снаги. Тож, оцінивши ситуацію, лише найбільші ентузіасти залишаються вірними обраній професії. Та й ті, як правило, шукають вакансій у платних клініках, приватних гімназіях тощо. Як результат - значна недоукомплектованість кадрами провінційних закладів освіти, лікарень та інших соціальних установ. Вихід із ситуації, здавалося б, очевидний: зменшити обсяги будівництва елітного житла в обласних центрах - двоповерхових квартир за шестизначні суми, кому це потрібно було, скупили вже по зав’язку, і взятися нарешті за зведення давно обіцяного соціального житла та створення цивілізованої системи кредитування. Та попри всю очевидність, названі кроки досі залишаються лише солодкою передвиборчою казкою для українського електорату. Тож отримання медичними працівниками селища Царичанка службових квартир без перебільшення можна назвати подією неординарною…
У компактному дванадцятиквартирному будиночку, котрий звели безпосередньо біля Царичанської центральної районної лікарні, житимуть виключно молоді медики. Житло отримали терапевт Павло Бугера, хірург Назар Гошовський, стоматолог-ортопед Ольга Клименко, педіатр Ірина Моня, молода сім’я лікарів Олексій і Світлана Насіловські (анестезіолог та отоларинголог) і невропатолог Вікторія Швець. Деякі з них працюють у ЦРЛ не більше місяця. Зізнаються - переїхали до Царичанки, дізнавшись, що тут діє програма надання безкоштовного житла медичним працівникам. За такої мотивації вдалося майже повністю укомплектувати районну лікарню кваліфікованим персоналом. Крім того, дві нові квартири отримали лікарі-епідеміологи Царичанської районної санітарно-епідеміологічної станції Олександр Бондаренко та подружжя Олександра і Катерини Зимовченків.
За словами голови Дніпропетровської облдержадміністрації Олександра Вілкула, крім будинку в Царичанці, до кінця року на Дніпропетровщині буде здано в експлуатацію ще 157 квартир для працівників бюджетної сфери. Службове житло надається на 10 років з правом подальшої приватизації.
МІЖ ПРАЦІВНИКАМИ найбільшого ринку Дніпропетровщини “Озерки”, де отоварюються не лише жителі міста, а й люди з районів, в останні кілька тижнів розгорнулася справжня битва за покупців.
- Намагаємось догодити клієнтові, аби не простояти день задарма, - пояснює Тетяна, реалізатор овочів. - Працювати стало значно важче. Виторг зменшився у три-чотири рази. Ви ж самі бачите, люди цікавляться ціною, та дуже мало купують…
У зв’язку з подорожчанням основних продуктів харчування українці змушені в черговий раз обмежити свій раціон. До списку “делікатесів” тепер додалися ще й яйця, молоко та молочні вироби, гречана крупа та картопля. Скажімо, “ходова” ціна бульб на “Озерці” - 6 гривень. За 3 гривні, які правили за кіло минулого року, можна розжитися хіба дрібнотою, придатною для відгодівлі худоби. У супермаркетах мережі “АТБ” овоч оцінили в 5,99.
- За таке “неподобство” шість гривень платити? - роздивляючись картоплю, перемовлялися дві пенсіонерки. - Краще вже на каші переходити…
Проте й “каші” споживача особливо не радують. Вартість колись доступної гречки зросла удвічі і складає тепер від 11 до 13 гривень. Якщо натрапити на так звані “спеціальні ціни” (акцію) від того чи іншого супермаркету, можна зекономити від 0,50 до 1,50 гривень за кілограм. Тож в останній час українці все частіше обирають рис, за кіло якого сплачують 6-7 гривень.
Та якщо “гречана паніка” в Україні потроху вщухає (поступово звикає народ до нових цін), їй на зміну приходить “яєчна”. Ще минулого місяця цей продукт птахівництва коштував у середньому три гривні за десяток. Цього ж тижня на “Озерці” мені запропонували домашні крашанки по 12-15 гривень! Пояснити, чому яйця так подорожчали, їх реалізатор не змогла. “А ви у інших попитайте - дешевше домашніх не знайдете”, - аргументувала жінка. Домашніх справді дешевше за 12 гривень на ринку не знайшла. Проте у супермаркетах десяток яєць коштував трохи менше 10 гривень.
Основною причиною подорожчання яєць, за словами аналітиків аграрного ринку, стала висока вартість кормів, зумовлена світовою нестачею зернових. І попри те, що Україні зібраних цьогоріч 40 млн. тонн зерна цілком достатньо для задоволення внутрішніх потреб, експерти не виключають, що вже після виборів на нас чекає новий інфляційний сюрприз - а саме - подорожчання хліба на 10-12 відсотків. Та поки що це лише прогнози, які, будемо сподіватися, не справдяться.
Що ж до сьогоднішніх реалій, літр коров’ячого молока на базарі цього тижня коштував 6-7 гривень. У магазинах цей продукт продавали за 6-9 гривень. За олію на “Озерці” просили 12 гривень. У супермаркеті цей продукт оцінили в 10-12 гривень (залежно від фірми-виробника). Діапазон цін на овочі досить широкий: за кіло помідорів споживач платив від 5 до 10 грн., за моркву - від 2 до 5 грн., за цибулю - від 5 до 7 грн., за часник - від 35 до 40 грн., за капусту - близько 4 гривень. Свинина на ринку розходилася по 45-50 грн., яловичина - 40-50 грн., за сало просили 25-30 гривень. Домашні кури за ціною не поступалися “промисловим” - за “супову” просили 25 гривень, відгодована пташка для смаження чи запікання обходилася в 70-75 гривень.
- Якщо подивитися, скільки коштує у магазині пляшка мінеральної води, і при цьому уявити, скільки треба затратити і матеріальних, і моральних ресурсів для того, щоб отримати літр молока, подорожчання останнього видасться цілком закономірним, - пояснює заступник директора КП “Магдалинівський маслозавод” Антоніна Солодовник. - Безперечно, збільшення вартості молока та молокопродуктів пов’язане з подорожчанням кормів. На рентабельність тваринництва вплинуло також підвищення ціни на енергоносії. Виробники молочних продуктів закуповують сировину дорожче, ніж раніше. Скажімо, наш завод купує молочну сировину у населення та фермерських господарств Магдалинівського та Царичанського районів, а також сусідньої Полтавської області за максимальною ціною 3 гривні 70 копійок. У магазині наше молоко коштує 6 гривен, 15-відсоткова сметана - 5 гривень, 20-відсоткова – шість.
За офіційною інформацією щодо причин інфляції “Сільські новини” звернулися з листом до Державної інспекції з контролю за цінами в Дніпропетровській області. Сподіваємося, що вже в наступному номері газети опублікуємо компетентну відповідь.
